М'язи, жир і що показали дослідження
Що це таке
Міостатин — білок, який стримує ріст м'язів.
- він працює як «гальмо» для м'язів
- ліки цього класу його послаблюють
- ідея: дати м'язам рости
Як діють ліки
Одні закривають «замок», інші ловлять сам сигнал.
- бімагрумаб закриває рецептор
- інші препарати зв'язують сам білок
- тому й результат у них різний
Що відбувається з тілом
М'язів стає більше, жиру менше.
- у дослідженнях росте м'язова маса
- жирова маса зменшується
- склад тіла змінюється помітніше, ніж вага
Вага і склад тіла
Вага на терезах і склад тіла — різні речі.
- при схудненні частина ваги йде з м'язів
- на бімагрумабі м'язи в дослідженнях не зменшувалися
- тому поєднання з препаратами для схуднення обговорюють
Сила і м'язова маса
Більше м'язів не завжди означає більше сили.
- маса в дослідженнях росла
- перевірки ходьби й сили поводилися інакше
- сила залежить ще й від харчування та тренувань
Вік і падіння
Для літніх людей головне — ходити й не падати.
- м'язи після операції додавали
- ходьба відновлювалася так само, як без препарату
- падінь не ставало менше
Рух і харчування
Білок і вправи залишаються основою.
- у дослідженнях усі отримували харчування та вправи
- функція покращувалася й без препарату
- це найнадійніша частина
Рідкісні хвороби м'язів
Є хвороби, де м'язи слабшають через ген або запалення.
- при багатьох із них користі для ходьби й сили не знайшли
- кілька програм закрили
- очікування від класу треба тримати рівними
Схвалене показання
Схвалено один препарат: для рідкісної хвороби, при якій слабшають м'язи.
- це спінальна м'язова атрофія
- його додають до основного лікування в дітей з 2 років і дорослих
- для набору м'язів і «молодості» нічого не схвалено
Побічні ефекти
Ліки діють не тільки на м'язи.
- часті судоми й розлад стільця
- буває акне
- змінюється холестерин
Кістка і залози
Послаблюючи один сигнал, можна зачепити інші.
- в одного препарату в інструкції попередження про переломи
- ліки зачіпають і інші гормони
- тому потрібні лікар і спостереження
Кому спершу до лікаря
Є випадки, коли без лікаря не обійтися.
- переломи й слабкі кістки
- вагітність і годування
- найменші діти
Важливо. Такий препарат призначає лише лікар після огляду та обстеження.
Головне
Препарати змінюють склад тіла, а результат тестів — окреме питання.
- м'язи ростуть, жир іде
- сила й функція поводилися інакше
- схвалено одне рідкісне показання
- рішення ухвалює лікар
Головне
Блокатори міостатину — антитіла та споріднені білки, які знімають «гальмо» з росту м'язів. Найбільш вивчений з них, бімагрумаб, у дослідженнях справді змінює склад тіла: м'язи додають, жир іде. У дослідженні BELIEVE (507 людей з ожирінням, 1 дослідження, 48 тижнів) вага знизилася на 9,3 кг на бімагрумабі 30 мг/кг, на 14,2 кг на семаглутиді 2,4 мг і на 17,8 кг на поєднанні цих доз проти 3,3 кг на плацебо (по 56–57 людей у групі), причому пісна маса на бімагрумабі зросла на 1,0–1,1 %, а на семаглутиді впала на 4,7–6,9 %. Сила й функція поводилися інакше, ніж маса: у найбільшому дослідженні саркопенії (180 людей) пісна маса зросла на 7 % проти 1 %, а результат фізичних тестів (+1,34 проти +1,03 бала, P = 0,13) від плацебо суттєво не відрізнявся. З усього класу регулятор США (FDA) схвалив один препарат, апітегромаб, і лише при спінальній м'язовій атрофії. Бімагрумаб не зареєстрований, решта напрямів залишилася в дослідженнях. Пов'язані теми: GLP-1 агоністи й схуднення, силові тренування двічі на тиждень і пептид MOTS-c та відповідь м'язів на навантаження.
| Речовина і форма | Що робить | Що показали дослідження | Для кого обговорюють |
|---|---|---|---|
| Бімагрумаб, внутрішньовенно, ожиріння | блокує рецептори активіну II типу | 507 людей, 1 дослідження, 48 тижнів: вага −9,3 кг проти −3,3 кг на плацебо; пісна маса +1,0…+1,1 % | дорослі з ожирінням, у дослідженні |
| Бімагрумаб, внутрішньовенно, саркопенія | те саме | 180 людей, 1 дослідження: пісна маса +7 % проти +1 %, фізичні тести без різниці з плацебо | люди старшого віку, у дослідженні |
| Ландогрозумаб і домагрозумаб | зв'язують зрілий міостатин | 201 людина, 1 дослідження: апендикулярна пісна маса +0,43 кг до плацебо; 120 хлопчиків з міодистрофією Дюшенна, 1 дослідження: час підйому на чотири сходинки суттєво не відрізнявся (p = 0,94) | літні люди й діти з міодистрофією, програми закрито |
| Апітегромаб (Isembyld), внутрішньовенно | заважає активації міостатину | 156 дітей 2–12 років зі 188, 1 дослідження: +1,8 бала за шкалою рухової функції до плацебо (дві дози разом) | спінальна м'язова атрофія з 2 років разом з базовою терапією (показання FDA) |
Як це працює
Міостатин — білок, який у нормі обмежує ріст м'язової тканини. Препарати класу втручаються в цей сигнал трьома способами. Бімагрумаб займає самі рецептори активіну II типу, тому гасить одразу міостатин, активіни й споріднений білок GDF-11: звідси ефект і на м'язи, і на жир, і побічні явища поза м'язами. Ландогрозумаб, домагрозумаб, стамулумаб і тальдефгробеп зв'язують уже готовий міостатин, і за м'язовою масою їхні результати скромніші. Апітегромаб зв'язує попередники міостатину, а зрілий білок не чіпає. Одне уточнення із самого дослідження діабету: загальну воду тіла автори не вимірювали, тому частина приросту «пісної маси» може бути водою.
Ожиріння: жир іде, м'язи залишаються
Найсильнішу картину отримано в людей з ожирінням. У BELIEVE брали участь 507 людей (по 56–57 у групі), діабет виключали, усі отримували дієту з дефіцитом 500 ккал, білок не менше 1,2 г/кг на добу та 150 хвилин активності на тиждень. Бімагрумаб уводили внутрішньовенно: дві навантажувальні дози, далі раз на 12 тижнів; семаглутид 2,4 мг — підшкірно раз на тиждень. Жирова маса за 48 тижнів знизилася на 13,0–18,9 % на бімагрумабі, на 16,0–21,1 % на семаглутиді й на 24,7–33,7 % на поєднанні проти 5,6 % на плацебо. Частка втрати ваги, що припала на жир, становила 100 % на бімагрумабі 30 мг/кг і 71,1 % на семаглутиді. У відкритому продовженні до 72-го тижня (аналіз post hoc) поєднання дало −24,2 кг (−22,1 %), а пісна маса змінилася на −2,9 % проти −7,4 % на семаглутиді й +2,5 % на бімагрумабі.
Цукор відреагував слабше: до 72-го тижня HbA1c (глікований гемоглобін) знизився на 0,23 % (≈ −2,5 ммоль/моль) на бімагрумабі проти 0,40 % (≈ −4,4 ммоль/моль) на семаглутиді. Самопочуття та функція залишилися на рівні плацебо: бал фізичного функціонування за опитувальником SF-36 суттєво не відрізнявся від плацебо, а сила кисті суттєво зросла лише в одній групі з дев'яти. Автори наголошують, що поправок на множинні порівняння не вводили і результати не варто вважати остаточними; дослідження виконано на замовлення компанії Eli Lilly.
Раніша робота в людей з діабетом 2 типу та ожирінням (75 рандомізовано, розрахунок на 26 проти 29 людей, 48 тижнів) показала той самий малюнок: жирова маса −7,49 кг проти −0,18 кг, пісна маса +1,70 кг проти −0,44 кг, HbA1c −0,76 % (≈ −8 ммоль/моль) проти майже незмінного на плацебо (0,04 %, ≈ 0,4 ммоль/моль). Пороги значущості там односторонні, 10 %, а інтервали 80 %, як прямо написано в статті, і сила кисті не змінилася. Мета-аналіз чотирьох досліджень (268 людей) дає скромні усереднені цифри: вага −4,85 кг (95 % ДІ −6,82…−2,88), пісна маса +1,66 кг. Найраніше спостереження того самого малюнка — пілот на 16 людях з інсулінорезистентністю: після однієї дози пісна маса зросла на 2,7 %, жирова знизилася на 7,9 % (P = 0,011), а вага залишилася колишньою, бо дієти й тренувань у цій роботі не було.
Саркопенія і вік: маса росте, тести залишаються колишніми
Саркопенія — вікова втрата м'язової маси та сили. У найбільшому дослідженні (180 людей віком 70 років і старше, 38 центрів у 13 країнах, 1 дослідження, бімагрумаб 700 мг щомісяця 6 місяців) усі отримували достатнє харчування та домашні вправи. Пісна маса зросла на 7 % (95 % довірчий інтервал, далі ДІ, 6–8) проти 1 % на плацебо, різниця 6 % (4–7), P < 0,001. Головний показник, коротка батарея фізичних тестів (SPPB), зріс на 1,34 проти 1,03 бала (P = 0,13), дистанція шестихвилинної ходьби — на 24,6 проти 14,3 м (P = 0,16), швидкість ходьби — на 0,14 проти 0,11 м/с (P = 0,16). Фізична функція покращилася в обох групах, і автори пов'язують це з харчуванням та вправами. У ранішому пілоті на 40 людях швидкість і дистанція ходьби зростали лише в підгрупі з початково повільною ходьбою; у великому дослідженні різниці з плацебо за функцією не вийшло.
Такий самий малюнок повторювався в інших ситуаціях. Після операції з приводу перелому стегна (250 людей, 1 дослідження, 24 тижні) пісна маса зросла на 2,8 кг при дозі 700 мг проти 0,2 кг на плацебо, а швидкість ходьби та результат SPPB між групами не відрізнялися; падінь було стільки ж: 17–19 % проти 18 %. При хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) з низькою м'язовою масою (67 людей, 1 дослідження) об'єм м'язів стегна зріс на 5,0 % проти −1,3 %, а дистанція шестихвилинної ходьби суттєво не збільшилася в жодній групі. Після двох тижнів гіпсу у 24 здорових чоловіків (15 отримували препарат, 9 плацебо) об'єм м'язів стегна відновився швидше (+5,1 % проти −0,1 % до вихідного), а сила розгинання коліна повернулася до вихідної за 6 тижнів в обох групах. Мета-аналіз семи досліджень підсумував це так: об'єм м'язів стегна +5,29 % (95 % ДІ 4,08–6,50), знежирена маса +1,90 кг, сила й швидкість ходьби без суттєвого покращення.
Антитіла до самого міостатину дали менший зсув. Ландогрозумаб у 201 літньої людини з падіннями (1 дослідження, 24 тижні) збільшив апендикулярну пісну масу на 0,43 кг (95 % ДІ 0,192–0,660); частина функціональних тестів досягла значущості лише за заздалегідь послабленого порога 0,1. У 400 людей після заміни кульшового суглоба заданий поріг за м'язовою масою пройдено не було.
М'язові хвороби: Дюшенн і міозит із включеннями
При міодистрофії Дюшенна домагрозумаб отримували 80 хлопчиків 6–16 років проти 40 на плацебо: час підйому на чотири сходинки змінився на +0,27 с (95 % ДІ −7,4…7,9), p = 0,94. Тальдефгробеп при Дюшенні не досяг порога заздалегідь заданого аналізу (не менше +1,5 бала за шкалою North Star), і програму закрили 2019 року. При міозиті із включеннями (251 людина, 1 дослідження, 52 тижні) різниця в ходьбі з плацебо становила +17,6 м при 10 мг/кг (99 % ДІ −19,6…54,8, p = 0,22); у продовженні на 211 людях дистанція знижувалася в усіх групах. Падіння були найчастішим явищем у всіх групах цієї роботи: 76–87 % проти 84 % на плацебо. Ще раніше стамулумаб отримували 116 дорослих із дистрофією Беккера, лице-лопатково-плечовою та кінцівково-поясовою дистрофією: покращень сили й функції в пошукових показниках не було, на високих дозах відзначали шкірну гіперчутливість. Систематичний огляд 14 досліджень при міозиті із включеннями не знайшов препарату з впливом на перебіг хвороби.
Спінальна м'язова атрофія: схвалене показання
Апітегромаб (Isembyld) схвалений FDA 11 вересня 2026 року для лікування спінальної м'язової атрофії (СМА) у дорослих і дітей з 2 років, які вже отримують препарат, спрямований на ген SMN2. Це доповнення до базової терапії, а не заміна. Основа схвалення — дослідження SAPPHIRE: 188 людей віком 2–21 рік, усі вже отримували нусинерсен або рісдиплам, апітегромаб отримали 128, плацебо 60. Головний результат рахували у 156 дітей 2–12 років: за рік рухова функція за розширеною шкалою Геммерсміт (HFMSE, максимум 66 балів) зросла на 1,8 бала (95 % ДІ 0,30–3,32; p = 0,019) відносно плацебо за об'єднаних доз. Для дози 10 мг/кг, окремо, інструкція FDA наводить +2,2 бала (95 % ДІ 0,49–3,95; 53 проти 50 людей), покращення не менш ніж на 3 бали у 34,2 % проти 13,5 %. Для 20 мг/кг різниця +1,4 бала (−0,34…3,13; p = 0,11) значущою не була, і в інструкції ця доза не рекомендована. Це різні розрахунки одного дослідження, їх не варто змішувати. Раніша робота (TOPAZ, 58 людей, без плацебо) дала зміну від вихідного −0,3 бала (23 людини), +0,6 (15) і +7,1 (9 дітей на 20 мг/кг у третій групі).
Безпека
Найчастіші події в бімагрумабу — м'язові спазми та діарея. У дослідженні при діабеті (37 проти 38 людей) спазми були у 41 % проти 3 %, діарея у 41 % проти 11 %, лікування припинили через небажані явища 5 людей (14 %) проти 0. У BELIEVE через небажані явища лікування припиняли 14,0–21,4 % на самому бімагрумабі проти 3,6 % на плацебо; частим було акне. За мета-аналізом, відносний ризик спазмів 10,44 (95 % ДІ 4,23–25,75), діареї 4,91 (2,38–10,11), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) +0,47 ммоль/л (≈ 18 мг/дл); у BELIEVE на самому бімагрумабі ЛПНЩ зріс на 17,6 % до 72-го тижня. Щільність кістки стегна знизилася на 2,1 % на семаглутиді 2,4 мг і на 2,0–2,3 % на трьох поєднаннях проти 0,8 % на плацебо. У жінок 55–75 років бімагрумаб до 8-го тижня знижував фолікулостимулюючий гормон на 42,16 МО/л до плацебо (в американській системі одиниці ті самі), у чоловіків такого зсуву не було; ефект оборотний. Телеангіектазій і відхилень крові, через які зупинили випробування пастки рецептора ACE-031, у BELIEVE не було. Серйозні небажані явища в BELIEVE відзначено у 8,8–12,5 % у групах бімагрумабу проти 3,6 % на плацебо, смертей не було. Серце оцінили у 68 здорових людей віком 60–86 років за 6 місяців: індекс маси лівого шлуночка +1,6 г/м² (90 % ДІ −0,2…3,4, P = 0,148), клінічно значущої зміни не було.
У ландогрозумабу при раку підшлункової залози (125 людей, хіміотерапія плюс препарат) загальна виживаність виявилася гіршою: відношення ризиків (ВР) 1,70 (90 % ДІ 1,1–2,7) для 300 мг; цю групу закрили в серпні 2014 року через перевагу смертей. В інструкції апітегромабу єдине попередження — переломи, зокрема серйозні: у 5 з 53 людей (9 %) на 10 мг/кг і у 3 з 53 (6 %) на 20 мг/кг проти 1 з 53 (2 %) на плацебо, у трьох пролікованих був перелом стегнової кістки. У продовженні на 20 мг/кг переломи відзначено у 22 людей (9 %), п'ять із них — серйозні переломи стегна.
Як застосовують
Лише апітегромаб має зареєстрований режим: 10 мг/кг внутрішньовенно один раз на 4 тижні, інфузія 60–120 хвилин зі швидкістю не більше 150 мл/год, розведення в 0,9 % розчині натрію хлориду; показання — СМА з 2 років разом з базовою терапією. Дозу 20 мг/кг в інструкції прямо не рекомендовано. У дослідженнях бімагрумаб уводили внутрішньовенно: при ожирінні 10 або 30 мг/кг (дві навантажувальні дози, потім раз на 12 тижнів), при саркопенії 700 мг щомісяця 6 місяців, після операції з приводу перелому стегна 70, 210 або 700 мг раз на 4 тижні, при міозиті із включеннями 1, 3 або 10 мг/кг раз на 4 тижні щонайменше 48 тижнів. Підшкірне введення бімагрумабу трапляється лише в роботі фази 1 з фармакокінетики: 91 людину віком 70 років і старше розподілили на сім груп, і підшкірно препарат отримувала частина з них — інфузією 1500 або 525 мг раз на 4 тижні або щотижня 300, 150 чи 52,5 мг; доза 52,5 мг підшкірно від плацебо не відрізнялася, біодоступність при підшкірному введенні близько 40 %. Жоден препарат класу не зареєстрований для набору м'язів, для старіння чи для спортсменів.
Кому спершу до лікаря
Єдина інструкція регулятора в цьому класі — в апітегромабу, і обговорити лікування з лікарем до початку варто в тих випадках, про які говорить сам документ. Переломи, зокрема серйозні, винесено в ньому в попередження: частина переломів сталася без очевидної причини на кшталт падіння, тому перенесені переломи й стан кісток розбирають заздалегідь. Гіперчутливість стоїть у списку найчастіших реакцій, що траплялися не рідше ніж у кожного п'ятого. Вагітність: інструкція попереджає про можливу шкоду для плода. У дітей молодше 2 років безпека й ефективність в інструкції не встановлені; показання починається з 2 років і лише разом з терапією, спрямованою на ген SMN2. Дозу 20 мг/кг в інструкції не рекомендовано. Препарат уводять внутрішньовенно в клініці під наглядом, а не приймають самостійно.
Що показали дослідження
| Що вивчали | Хто і скільки | Результат | Джерело |
|---|---|---|---|
| Ожиріння, бімагрумаб із семаглутидом | 507 людей, по 56–57 у групі, 1 дослідження, 48 тижнів | вага −9,3 кг (бімагрумаб 30 мг/кг), −14,2 кг (семаглутид 2,4 мг), −17,8 кг (поєднання цих доз) проти −3,3 кг; пісна маса +1,0…+1,1 % проти −4,7…−6,9 % на семаглутиді | Heymsfield Nat Med 2026. PMID 41772149[1] |
| Діабет 2 типу й ожиріння | розрахунок на 26 проти 29 людей із 75, 1 дослідження, 48 тижнів | жир −7,49 кг проти −0,18 кг; пісна маса +1,70 кг проти −0,44 кг; HbA1c −0,76 % (≈ −8 ммоль/моль) проти 0,04 % (≈ 0,4 ммоль/моль); сила кисті без різниці | Heymsfield JAMA Netw Open 2021. PMID 33439265[2] |
| Ожиріння й обмін, мета-аналіз | 268 людей, 4 дослідження | вага −4,85 кг; пісна маса +1,66 кг; ЛПНЩ +0,47 ммоль/л (≈ 18 мг/дл) | Shao Diabetes Obes Metab 2026. PMID 42530342[3] |
| Інсулінорезистентність, одна доза | 16 людей, 1 дослідження | пісна маса +2,7 %, жир −7,9 %, вага колишня | Garito Diabetes Obes Metab 2018. PMID 28643356[4] |
| Саркопенія, 24 тижні | 180 людей, 1 дослідження | пісна маса +7 % проти +1 %; SPPB +1,34 проти +1,03 (P = 0,13), суттєвої різниці немає | Rooks JAMA Netw Open 2020. PMID 33074327[5] |
| Саркопенія, мета-аналіз | 7 досліджень | об'єм м'язів стегна +5,29 %; сила й швидкість ходьби без покращення | Kanbay Aging Clin Exp Res 2024. PMID 39251484[6] |
| Після перелому стегна | 250 людей, 1 дослідження, 24 тижні | пісна маса +2,8 кг проти +0,2 кг (700 мг); швидкість ходьби та SPPB без різниці | Hofbauer Lancet Healthy Longev 2021. PMID 36098133[7] |
| ХОЗЛ з низькою м'язовою масою | 67 людей, 1 дослідження, 24 тижні | об'єм м'язів стегна +5,0 % проти −1,3 %; дистанція шестихвилинної ходьби суттєво не зросла в жодній групі | Polkey Am J Respir Crit Care Med 2019. PMID 30095981[8] |
| Літні люди з падіннями, ландогрозумаб | 201 людина, 1 дослідження, 24 тижні | апендикулярна пісна маса +0,43 кг (95 % ДІ 0,192–0,660) | Becker Lancet Diabetes Endocrinol 2015. PMID 26516121[9] |
| Рак підшлункової залози, ландогрозумаб | 125 людей, 1 дослідження | загальна виживаність гірша: ВР 1,70 (90 % ДІ 1,1–2,7) для 300 мг | Golan J Cachexia Sarcopenia Muscle 2018. PMID 30051975[10] |
| Міодистрофія Дюшенна, домагрозумаб | 120 хлопчиків, 1 дослідження | час підйому на чотири сходинки +0,27 с до плацебо, p = 0,94 | Wagner Neuromuscul Disord 2020. PMID 32522498[11] |
| Міозит із включеннями | 251 людина, 1 дослідження, 52 тижні | ходьба +17,6 м (99 % ДІ −19,6…54,8), p = 0,22 | Hanna Lancet Neurol 2019. PMID 31397289[12] |
| Спінальна м'язова атрофія, фаза 3 | 156 дітей 2–12 років зі 188, 1 дослідження | +1,8 бала до плацебо (дві дози разом; 95 % ДІ 0,30–3,32), p = 0,019; 20 мг/кг окремо p = 0,11 | Crawford Lancet Neurol 2025. PMID 40818473[13] |
| Спінальна м'язова атрофія, фаза 2 | 58 людей, 3 групи, 1 дослідження | зміна від вихідного без плацебо: −0,3 бала (23 людини), +0,6 (15), +7,1 (9) | Crawford Neurology 2024. PMID 38330285[14] |
| Серце за 6 місяців блокади | 68 здорових людей віком 60–86 років, 1 дослідження | індекс маси лівого шлуночка +1,6 г/м² (90 % ДІ −0,2…3,4), P = 0,148, без клінічно значущої зміни | Rooks J Clin Endocrinol Metab 2026. PMID 41873146[15] |
Підсумок
Блокатори міостатину змінюють склад тіла: у бімагрумабу за жиром результат зіставний із семаглутидом (це порівняння стосується 72-го тижня одного дослідження фази 2 на 507 людях, тобто відкритого періоду й апостеріорного аналізу), а м'язи не йдуть разом з вагою. Водночас сила та фізична функція в дослідженнях ішли окремо від маси: маса росла, а результат тестів від плацебо суттєво не відрізнявся. Схвалено одне показання, СМА з базовою терапією, решта напрямів залишаються в дослідженнях. Якщо вас цікавить м'язова маса при схудненні чи після 60 років, обговорити харчування, силове навантаження та показання можна на консультації.
Джерела
Ключові факти
- Схвалено один препарат класу: апітегромаб (Isembyld), FDA, 11.09.2026, спінальна м'язова атрофія з 2 років, лише разом з базовою терапією (інструкція FDA).
- У дослідженні BELIEVE (507 людей з ожирінням, 48 тижнів) вага знизилася на 9,3 кг на бімагрумабі 30 мг/кг, на 14,2 кг на семаглутиді 2,4 мг і на 17,8 кг на поєднанні цих доз проти 3,3 кг на плацебо; пісна маса на бімагрумабі +1,0…+1,1 %, на семаглутиді −4,7…−6,9 %.
- У дослідженні саркопенії (180 людей віком 70 років і старше, 24 тижні) пісна маса зросла на 7 % проти 1 %, а результат короткої батареї фізичних тестів (SPPB) +1,34 проти +1,03 бала (P = 0,13) від плацебо суттєво не відрізнявся.
- Після перелому стегна (250 людей, 1 дослідження) пісна маса зросла на 2,8 кг (700 мг) проти 0,2 кг, швидкість ходьби та фізичні тести між групами суттєво не відрізнялися.
- При раку підшлункової залози (125 людей, ландогрозумаб з хіміотерапією) загальна виживаність була гіршою: відношення ризиків 1,70 (90 % ДІ 1,1–2,7) для дози 300 мг.
- В інструкції апітегромабу переломи: у 5 з 53 людей (9 %) на 10 мг/кг проти 1 з 53 (2 %) на плацебо; у бімагрумабу мета-аналіз (268 людей, 4 дослідження) показав відносний ризик м'язових спазмів 10,44 і холестерин ліпопротеїнів низької щільності +0,47 ммоль/л (≈ 18 мг/дл).




