Усі статті

Лумасиран (Oxlumo) при первинній гіпероксалурії: перекрити кран вище поломки

Лумасиран (Oxlumo) при первинній гіпероксалурії: перекрити кран вище поломки

у картинках і двох словах

Що це і навіщо

Це уколи під шкіру при рідкісній спадковій хворобі. При ній печінка виробляє забагато оксалату — речовини, з якої в нирках утворюються кристали й камені.

  • Перші ліки від цієї хвороби
  • Раніше при тяжкому перебігу виходом була пересадка печінки й нирки
  • Дозволені дітям і дорослим, без нижньої межі віку

Що ламається в печінці

У печінці не працює фермент — білок, який мав би перетворювати одну речовину на безпечну. Натомість речовина йде запасним шляхом і стає оксалатом.

  • Причина — поломка в гені, хвороба спадкова
  • Оксалат організм не вміє ні розкласти, ні кудись вбудувати
  • Вийти з тіла він може лише через нирки
Поломка в печінціЗайвий оксалатКристали в нирках

Чому страждають нирки

У сечі оксалат зустрічається з кальцієм і випадає кристалами. Нирка, яка мала б його виводити, від нього ж і страждає.

  • Камені в нирках — часто з перших років життя, і вони повторюються
  • Кальцій відкладається в самій тканині нирки
  • Нирки поступово слабшають; коли відмовляють, оксалат осідає по всьому тілу

Перекрити кран вище поломки

Ліки не лагодять зламаний фермент і навіть не торкаються його. Вони приглушують справний фермент поверхом вище — той, що постачає сировину для оксалату.

  • Як прикрутити вентиль подачі сировини, якщо цех унизу видає брак
  • Тому неважливо, яка саме помилка в гені в людини
  • Але при другому й третьому типах хвороби це не допомагає — там поломки в інших місцях
Приглушили фермент вищеМенше сировиниМенше оксалату

Що показала перевірка на людях

Оксалату в сечі стає менше вже за місяць після першого уколу.

  • За пів року в більшості рівень у сечі майже дійшов до норми
  • На плацебо такого не було ні в кого
  • У крові оксалат теж знижувався, але повільніше й слабше

Перевіряли на людях. Перевіряли на людях від 6 років і порівнювали з уколами плацебо.

П’ять років потому

Спостереження тривало п’ять років, і ліки отримували всі учасники. Ефект тримався.

  • Оксалату в сечі залишалося помітно менше, ніж до лікування
  • Нирки працювали стабільно
  • Відкладення кальцію в нирках, які вважали незворотними, у більшості зменшилися

Як роблять уколи

Укол роблять під шкіру. Спершу три уколи раз на місяць, потім підтримувальні — у більшості раз на три місяці, тобто чотири візити на рік.

  • Дозу рахують за вагою; малюкам до 10 кг підтримувальний укол роблять щомісяця
  • На гемодіалізі укол роблять після сеансу
  • Готові камені ліки не розчиняють: багато пити й спостерігатися в лікаря з нирок — як раніше
Три уколи раз на місяцьЗа місяць — підтримкаДалі раз на три місяці

Як переносяться

Переносяться напрочуд добре. Найчастіше — легка реакція в місці уколу, яка минає.

  • Інших частих небажаних реакцій немає
  • В інструкції немає ні заборон на застосування, ні особливих застережень
  • За п’ять років переносимість лишилася такою ж

Кому спершу до лікаря

Спершу розберіть свій випадок із лікарем: чи підтверджено перший тип хвороби аналізом генів, що показують оксалат у сечі та УЗД нирок.

  • Другий і третій типи хвороби — ліки не допоможуть
  • Зайвий оксалат після операцій на кишечнику або через їжу — інша хвороба, не для цих ліків
  • Чи потрібна пересадка — вирішує лікар: ліки з нею прямо не порівнювали

Важливо. Ліки не виліковують, а стримують: якщо припинити уколи, печінка знову почне виробляти багато оксалату.

Якщо однією фразою

Ліки приглушують фермент вище поломки, і оксалату в сечі стає помітно менше. Допомагають лише при першому типі хвороби — свій випадок розберіть із лікарем.

Часті запитання

Це спадкова хвороба обміну. У клітинах печінки має працювати фермент, що перетворює речовину гліоксилат на нешкідливий гліцин. Через поломку гена AGXT фермент не працює, і гліоксилат іде запасним шляхом — окиснюється в оксалат. Організм не вміє ні розкладати оксалат, ні вбудовувати його у щось: єдиний вихід — через нирки. Там оксалат зустрічається з кальцієм і випадає кристалами, звідси камені з раннього дитинства, відкладення кальцію в тканині нирки й поступова відмова нирок.

Бо зламаний фермент відновити нічим — ген пошкоджений, і білка або немає, або він не працює. Зате на поверх вище в тому самому шляху стоїть інший фермент, гліколатоксидаза, цілком справний: він виробляє гліоксилат, тобто сировину, з якої потім утворюється оксалат. Лумасиран приглушує саме його. Логіка проста: якщо до поломки не доходить сировина, поломка перестає мати значення.

Ні, і в інструкції це сказано прямо. За другого й третього типів хвороба спричинена іншими поломками, що лежать в інших ділянках обміну, і приглушення гліколатоксидази на них не впливає. З іншого боку, оскільки препарат діє вище зламаного ферменту, йому байдуже, яка саме мутація гена AGXT у пацієнта — а їх описано багато.

У дослідженні ILLUMINATE-A зниження оксалату в сечі було помітне вже за місяць після першої ін'єкції. До шостого місяця екскреція знизилася на 65,4%, а у 84% пацієнтів рівень оксалату не перевищував півтори верхні межі норми — при тому що в групі плацебо таких не було жодного. Рівень оксалату в плазмі знижувався повільніше й слабше.

Підшкірна ін'єкція за схемою «навантаження, потім підтримання». Три навантажувальні дози раз на місяць, а через місяць після останньої починаються підтримувальні. Дози залежать від ваги: за маси від 20 кг це 3 мг/кг тричі, далі 3 мг/кг раз на три місяці; за 10–20 кг — 6 мг/кг тричі, далі 6 мг/кг раз на три місяці; за маси менше ніж 10 кг підтримувальна доза вводиться щомісяця. Пацієнтам на гемодіалізі препарат вводять після сеансу.

Прямо це не вивчалося. Історично за тяжкого перебігу хвороби виходом була подвійна пересадка — печінки й нирки, оскільки пересадити одну нирку недостатньо: печінка продовжила б виробляти оксалат і зруйнувала б новий орган. Лумасиран знижує виробництво оксалату, і за п'ять років спостереження функція нирок в учасників лишалася стабільною, але досліджень, де порівнювали б потребу в трансплантації, не проводилося.

Профіль на диво чистий. Єдина небажана реакція, що траплялася хоча б у кожного п'ятого, — місцева реакція в місці уколу, легка й минуща. В інструкції немає ні рамкового попередження, ні протипоказань, ні окремого розділу застережень. При цьому варто пам'ятати, що й пацієнтів вивчено небагато: хвороба рідкісна, в основному дослідженні брали участь 39 осіб.

Поділитись
Підписуйтесь на каналНові статті, дослідження та практичні поради для здоров'я
Читать на русскомRead in English

Ця стаття має виключно інформаційний характер і не замінює професійну медичну консультацію, діагностику чи лікування. Завжди консультуйтеся з лікарем. Повна відмова

Готові діяти?

Консультація починається там, де закінчується стаття: ваш анамнез, ваші аналізи, план саме для вас.

ЗаписатисяПоставити запитання