Усі статті

Диклофенак: калієва сіль проти натрієвої — різниця, про яку не пишуть на упаковці

Коротко

Диклофенак при гострому болю
Калієва сіль 50 мгNNT 2,1 (1,9–2,5), 7 досліджень, висока достовірність
Натрієва сіль 50 мгNNT 6,6 (4,1–17), невелика кількість досліджень
Висновок авторів про натрієву«обмежена ефективність, імовірно, не повинна застосовуватися при гострому болю»
Порівняння солей напрямуНе проводилося — обидві порівнювалися з плацебо
Німеччина й ІталіяБез рецепта до 25 мг, від 50 мг — за рецептом
ФранціяКалієвої солі немає; натрієва лише за рецептом

Людина приходить в аптеку по диклофенак і отримує диклофенак. Те, що на упаковці після назви стоїть «калію» чи «натрію», виглядає хімічною формальністю.

При гострому болю це не формальність. Це різниця втричі.

Звідки береться різниця

Молекула діючої речовини одна й та сама. Різниться те, як швидко вона потрапляє в кров.

Калієва сіль розчиняється швидше і дає вищий та ранній пік концентрації. Натрієва зазвичай випускається в кишковорозчинних формах і формах з уповільненим вивільненням — вони розраховані на тривалий прийом, а не на швидке зняття болю.

При хронічному прийомі ця відмінність майже втрачає значення. При гострому болю, де важливі перші години, вона виявляється вирішальною.

Що показали цифри

Кокранівський огляд 2015 року: 18 досліджень, 3714 учасників.

ФормаNNTДані
Диклофенак калію 50 мг2,1 (1,9–2,5)7 досліджень, достовірність висока
Диклофенак натрію 50 мг6,6 (4,1–17)невелика кількість досліджень

Зверніть увагу на інтервал у натрієвої солі: від 4,1 до 17. Такий розмах сам собою каже, що даних мало і вони нестійкі.

Автори огляду сформулювали висновок про натрієву сіль прямо, без обтічних зворотів: вона «має обмежену ефективність і, ймовірно, не повинна застосовуватися при гострому болю». Для кокранівського огляду це незвично визначене формулювання.

Що з цього випливає практично

  • При гострому болю — зубному, після травми, після операції — має сенс саме калієва сіль або інша швидка форма.
  • При хронічному болю, де препарат приймають курсом, відмінність солей втрачає попереднє значення, і вибір визначається переносимістю та режимом прийому.
  • Назва солі вказана на упаковці дрібним шрифтом поруч із діючою речовиною. Якщо фармацевт пропонує «просто диклофенак», при гострому болю варто уточнити, яка це сіль.

Де продається

  • Німеччина. Правила прирівнюють солі до самої речовини, тому межа спільна: без рецепта до 25 мг на одиницю дози, на добу 25–75 мг, не довше трьох днів при жарі та чотирьох при болю. Усе вище — за рецептом.
  • Італія. Калієва сіль зареєстрована. Без рецепта лише 25 мг (Itamifast, Muscadvance), усі форми 50 мг (Voltfast та інші) — за рецептом. Межа збіглася з німецькою рівно на 25 мг.
  • Франція. Калієвої солі немає взагалі — у базі лише натрієва, і вся вона рецептурна. Купити швидку форму диклофенаку у Франції не вийде.

Безпека

Диклофенак — неселективний НПЗП з усіма властивими класу ризиками. Головне, що потрібно знати:

  • Шлунок. Ризик ерозій і кровотечі; при виразковій хворобі в анамнезі — лише із захистом шлунка і за рішенням лікаря.
  • Серце. У диклофенаку серцево-судинний ризик вищий, ніж у деяких інших НПЗП; при ішемічній хворобі, серцевій недостатності та після інсульту застосовується з обережністю.
  • Нирки й тиск. Знижує нирковий кровотік і може підвищувати артеріальний тиск.
  • Два НПЗП одночасно — ніколи. Ефект не складається, ризик складається.
  • Обмеження за днями. Безрецептурні форми в Німеччині розраховані максимум на три-чотири дні. Це не формальність: тривалий самостійний прийом і є основним джерелом ускладнень.

Що в підсумку

Диклофенак — добрий приклад того, як деталь на упаковці змінює результат. Калієва сіль при гострому болю працює впевнено, і даних щодо неї багато. Натрієва в цій же ситуації показала слабкий результат, і автори огляду прямо радять її тут не застосовувати.

Практичний висновок простий: при гострому болю дивіться не лише на слово «диклофенак», а й на те, що стоїть поруч із ним.

Про покупку

Препарат є в каталозі: Voltfast (диклофенак калия) 50 мг. Ціну в картці не вказано — рецептурні препарати замовляються через чат, наявність і вартість підтверджує адміністратор. Призначення лишається за лікарем: ця методичка пояснює, що про препарат відомо, але не замінює консультацію.

Ключові факти
  • Диклофенак КАЛІЮ 50 мг: NNT 2,1 (95% ДІ 1,9–2,5), сім досліджень, достовірність доказів висока.
  • Диклофенак НАТРІЮ 50 мг: NNT 6,6 (95% ДІ 4,1–17), і оцінений він лише в невеликій кількості досліджень.
  • Висновок авторів огляду про натрієву сіль дослівний: «має обмежену ефективність і, ймовірно, не повинен застосовуватися при гострому болю».
  • Обидві солі порівнювалися з плацебо, а не між собою — висновок про різницю непрямий, хоча інтервали не перетинаються.
  • У Німеччині та Італії межа збіглася: без рецепта — лише 25 мг, усе від 50 мг за рецептом.
  • У Франції калієвої солі немає взагалі: зареєстрована лише натрієва і лише за рецептом.

Часті запитання

Молекула диклофенаку справді одна. Різниться швидкість, з якою вона потрапляє в кров: калієва сіль розчиняється швидше і дає швидший та вищий пік концентрації, натрієва зазвичай випускається у формах із уповільненим вивільненням. При гострому болю, де важливі перші години, ця різниця виявляється вирішальною — і видно її саме в цифрах разової дози.

Кокранівський огляд 2015 року включив 18 досліджень і 3714 учасників. Найбільший масив даних — щодо калієвої солі 50 мг, сім досліджень: NNT 2,1 (довірчий інтервал 1,9–2,5), достовірність доказів висока. Для натрієвої солі 50 мг даних помітно менше, і результат інший: NNT 6,6 (інтервал 4,1–17). Автори роблять про натрієву сіль окремий висновок: вона «має обмежену ефективність і, ймовірно, не повинна застосовуватися при гострому болю».

Прямого порівняння двох солей між собою не проводилося: обидві порівнювалися з плацебо. Довірчі інтервали 1,9–2,5 і 4,1–17 не перетинаються, що свідчить на користь реальної різниці, але висновок залишається непрямим. Коректне формулювання таке: при гострому болю дані щодо калієвої солі сильні й переконливі, щодо натрієвої — слабкі, і автори огляду радять її в цій ситуації не використовувати.

В Італії калієва сіль зареєстрована: 25 мг (Itamifast, Muscadvance) відпускаються без рецепта, всі форми 50 мг (Voltfast, Itamifast 50) — за рецептом. У Німеччині правила прирівнюють солі до самої речовини, тому межа та сама: без рецепта дозволено до 25 мг на одиницю дози, на добу 25–75 мг, і не довше трьох днів при жарі та чотирьох при болю; усе вище — рецептурно. У Франції калієвої солі немає взагалі: у базі присутня лише натрієва, і вся вона рецептурна.

Поділитись
Підписуйтесь на каналНові статті, дослідження та практичні поради для здоров'я
Читать на русскомRead in English

Ця стаття має виключно інформаційний характер і не замінює професійну медичну консультацію, діагностику чи лікування. Завжди консультуйтеся з лікарем. Повна відмова

Готові діяти?

Консультація починається там, де закінчується стаття: ваш анамнез, ваші аналізи, план саме для вас.

ЗаписатисяПоставити запитання